Юрій Іздрик

Прозаїк, поет, культуролог та автор концептуального журналу "Четвер", Юрій Романович Іздрик — одна з визначних постатей сучасної української літератури. Батько Роман Андрійович провів молоді роки у Пермській області, куди був засланим разом із сім'єю, а дід Юрія перебував у сталінських концтаборах. У школі Юрій був відмінником, захоплювався математикою, грав у шкільному ансамблі та писав вірші. Чотиритомник Хемінгуея став важливим для нього, показавши, що всі емоції можна передати рідною мовою. Юрій закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самостійно опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на механіко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. Після закінчення університету у 1984 році, Іздрик працював інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин, а потім у Калуському науково-дослідному інституті галургії. Наприкінці 80-х років активно включився у мистецьке життя, брав участь у численних акціях, виставках та співпрацював з обласною комсомольською газетою. Історія легендарного журналу "Четвер" розпочалася у 1989 році. Перші два номери були самвидавними. У 1990 році на бієнале "Імпреза" в Івано-Франківську Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у його житті. Вони разом працювали над журналом і підтримують дружні стосунки до сьогодні.