Ліна Костенко

Майбутня поетеса народилася у 1930 році у містечку Ржищів на Київщині. Після закінчення школи, вступила до Київського педагогічного інституту, а потім продовжила навчання в Московському літературному інституті, завершивши навчання у 1956 році. У 1950—1960-х роках стала однією з найбільш визначних постатей на літературній арені України. За свої проукраїнські погляди та критику радянської влади її виключили з літературного життя на довгий час. Її вірші публікувалися в журналах Польщі та Чехословаччини. У 1973 році через свою громадську діяльність її занесли до «чорних списків». У 90-тих роках Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України і припинила громадську діяльність. Лише під час «Помаранчевої революції» вона знову повернулася до громадського життя. Творчість Ліни Костенко налічує понад 20 поетичних збірок, серед яких найвідоміші: «Проміні Землі», «Мандрівка Серця», «Маруся Чурай», «Сад нетанучих скульптур», «Мадонна перехресть», «Річка Геракліта», «Неповтореність» та інші. У 2010 році вийшов перший прозовий «Записки українського самашедшого». У 2012 році у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» була опублікована збірка вибраних віршів поетеси «Триста поезій».