Василь Стус

Поет, літературознавець і правозахисник, народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Він закінчив філологічний факультет Донецького педінституту і працював учителем, а потім журналістом. З 1963 року Василь Стус вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, але його відрахували за участь у протестах проти арештів української інтелігенції. Стус належав до "шістдесятників", групи молодих творчих особистостей, що активно підтримували відродження української культури та протестували проти реставрації сталінізму. В 1972 році його разом з іншими українськими правозахисниками арештували і засудили до тюремного ув'язнення. Під час перебування в ув'язненні в Мордовії він продовжував писати поезію і заяви-протести проти політичних переслідувань у СРСР. Після звільнення у 1979 році його знову арештували і засудили на 15 років в'язниці. Василь Стус помер під час голодування в карцері 3 вересня 1985 року. Його прах перепоховали 19 листопада 1989 року в Києві на Байковому цвинтарі. Його поетична збірка "Палімпсести" (1986) визнана однією з вершин української поезії XX століття, а також відомий як автор статей про творчість інших письменників.